Скотоми — порушення, пов’язані з появою сліпих плям у межах звичного поля зору. В результаті зображення зникає або сприймається спотворено. Такий стан виникає з різних причин. Його спричиняють захворювання очей, порушення у роботі зорового нерва, ушкодження мозкових структур тощо. Тому відкладати обстеження категорично не рекомендується. Сьогодні ми розберемо, які скотоми бувають, чому вони виникають, як проявляються та які методи діагностики й лікування застосовуються в нашій клініці.
Що таке скотома
Скотома — це ділянка, де людина перестає бачити зображення повністю або сприймає його з помітними спотвореннями. При цьому решта зору може залишатися без змін. Тому на ранніх етапах проблему не завжди вдається відразу помітити. Втрата частини поля зору заважає читанню, роботі за комп’ютером, керуванню автомобілем та іншим звичним заняттям. Іноді людина помічає темну, світлу або мерехтливу пляму в оці, а в деяких випадках зміни виявляються лише під час комплексної діагностики.
Ми рекомендуємо не ігнорувати навіть незначні зміни зору. Вони можуть бути пов’язані не лише із захворюваннями очей, а й з ураженням зорового нерва або окремих ділянок головного мозку. Тому зі скотомою в неврології також працюють профільні фахівці. Чим раніше встановлено причину порушення, тим вища ймовірність зберегти зорові функції та підібрати ефективну тактику лікування. Якщо ви хочете пройти комплексну діагностику, запишіться до Центру зору за телефоном або залиште заявку на сайті.
Скотома: причини
Скотома не є самостійним захворюванням. Найчастіше вона розвивається на тлі іншої патології, що зачіпає око, зоровий нерв або структури головного мозку. Щоб підібрати правильне лікування, ми завжди проводимо комплексну діагностику та визначаємо першопричину порушення.
До такого стану можуть призвести:
- глаукома — підвищення внутрішньоочного тиску з поступовим ураженням зорового нерва;
- вікова макулярна дегенерація — захворювання центральної зони сітківки, при якому погіршується чіткість зображення;
- запальні захворювання сітківки та зорового нерва;
- судинні порушення, включаючи інсульт і тимчасове погіршення кровопостачання головного мозку;
- травми голови або очей, що супроводжуються ушкодженням зорових структур;
- новоутворення головного мозку, які можуть здавлювати зорові шляхи;
- діабетична ретинопатія та інші ускладнення цукрового діабету;
- токсичний вплив алкоголю, деяких лікарських препаратів або хімічних речовин;
- вроджені особливості розвитку зорової системи та спадкові захворювання.
Причини завжди визначаються індивідуально. У одного пацієнта зміни пов’язані з офтальмологічними захворюваннями, у іншого — з неврологічними порушеннями або наслідками травми. Зустрічаються й функціональні форми, що виникають при сильній перевтомі, мігрені, нестачі кисню або вираженому стресі. При появі скотом в полі зору не варто чекати, що проблема зникне самостійно. Чим раніше ви пройдете обстеження, тим швидше вдасться встановити джерело порушень і розпочати лікування.
Симптоми скотоми
Скотома ока зазвичай проявляється темними плямами, мушками та крапками в полі зору, а також помутнінням, погіршенням зору та головними болями.
Найчастіше пацієнти скаржаться на:
- випадання окремих ділянок із поля зору;
- плаваючі мушки перед очима;
- порушення сприйняття кольорів (наприклад, звичні яскраві кольори раптом стали бляклими);
- нечітке розмите зображення.
Окремо варто виділити симптоматику очної мігрені (мерехтлива форма патології). Вона проявляється яскравими спалахами, підвищеною світлочутливістю, двоїнням в очах, а також зниженням гостроти зору.
Види скотом
Для встановлення точного діагнозу ми оцінюємо не тільки наявність порушень зору, але й їхні особливості. Існує загальноприйнята класифікація, яка допомагає визначити характер змін і підібрати подальшу тактику терапії. Якщо говорити простими словами, скотоми бувають різними: вони відрізняються за вираженістю, часом появи симптомів та розташуванням у межах поля зору.
За ступенем порушення зору виділяють:
- абсолютну скотому — ділянку, в якій зір повністю відсутній;
- відносну — зображення зберігається, але стає менш чітким, тьмяним або спотвореним.
Залежно від того, чи відчуває людина проблему самостійно, виділяють такі варіанти:
- позитивна скотома — пацієнт помічає темну, світлу або мерехтливу пляму, яка заважає дивитися та викликає дискомфорт;
- негативна скотома — не викликає суб’єктивних відчуттів і виявляється лише під час офтальмологічного обстеження;
- мерехтлива — супроводжується тимчасовими зоровими спотвореннями у вигляді блискучих ліній, зигзагів або спалахів. Такі епізоди нерідко виникають при очній мігрені, тривають близько 20-30 хвилин і можуть поєднуватися з головним болем, нудотою або підвищеною чутливістю до світла.
Ще один критерій — місце, де з’явилася пляма. Від цього безпосередньо залежать симптоми та ймовірна причина порушення.
Залежно від розташування плями виділяють ще кілька форм:
- Центральна. Зачіпає ділянку, якою людина користується під час читання, роботи з дрібними деталями та розпізнавання облич. Центральна скотома одного ока виникає через захворювання сітківки або зорового нерва.
- Парацентральна скотома. Розташовується поруч із центральною ділянкою. Вона нерідко виявляється у пацієнтів із підвищеним внутрішньоочним тиском і може поступово збільшуватися без лікування.
- Периферична. Розвивається по краях поля зору. На ранніх етапах людина може довго не помічати змін, оскільки центральний зір залишається збереженим.
- Фізіологічна. Являє собою природну мертву зону. Вона знаходиться в місці виходу зорового нерва з сітківки, де відсутні світлочутливі клітини. Фізіологічна скотома є нормальною особливістю будови ока і не вважається захворюванням.
Діагностика
Скотома ока — це стан, який вимагає своєчасного обстеження. Якщо з’явилися ділянки, що випадають із поля зору, мерехтіння або інші незвичайні симптоми, відкладати візит до офтальмолога не варто. Під час консультації лікар з’ясовує, коли виникли скарги, як вони проявляються, чи були травми, хронічні захворювання або інші фактори, що могли вплинути на стан пацієнта. Після цього підбирається комплекс обстежень.
Для діагностики застосовуються такі методи:
- периметрія — основний спосіб оцінки полів зору. Дослідження дозволяє визначити розташування, форму та розміри ураженої ділянки. За необхідності додатково виконується кампіметрія, тест Амслера, статична або кінетична периметрія;
- візометрія та комп’ютерна рефрактометрія — допомагають перевірити гостроту зору та оцінити особливості оптичної системи;
- оптична когерентна томографія (ОКТ) — дає змогу детально дослідити сітківку, ділянку диска зорового нерва та виявити навіть незначні структурні зміни. У разі помутніння оптичних середовищ обстеження доповнюється ультразвуковою діагностикою;
- електрофізіологічні дослідження — дозволяють оцінити, як сітківка та провідні шляхи реагують на світлові подразники;
- КТ або МРТ головного мозку — призначають, якщо лікар підозрює, що причина пов’язана не з офтальмологічною патологією, а зі змінами центральної нервової системи.
Завдяки комплексному підходу ми можемо встановити джерело проблеми, а також відрізнити офтальмологічні скотоми від неврологічних станів зі схожими проявами. Все це дає нам можливість підібрати найбільш ефективну тактику терапії для кожного конкретного випадку.
Лікування скотоми
Схема лікування завжди підбирається індивідуально і залежить від причини, що спричинила патологію. Універсального протоколу не існує, оскільки для різних видів скотом потрібні принципово різні медичні методики. Тактика ведення пацієнта затверджується лише після комплексної офтальмологічної діагностики.
Залежно від етіології захворювання можуть призначатися:
- медикаментозний курс — застосовується при виявленні інфекцій, запалень або гострих судинних порушень;
- лазерна хірургія — ефективна при локальних ушкодженнях та дегенеративних процесах у сітківці;
- мікрохірургічні операції — проводяться у запущених випадках для стабілізації зорових функцій;
- профільна терапія — усунення першопричини, якщо дефекти спричинені неврологічними або системними порушеннями в організмі;
- корекція звичок — рекомендації щодо збалансованого харчування, відмови від нікотину та контролю хронічних захворювань;
- зорова реабілітація — спеціальні програми, що допомагають швидше адаптуватися до змін.
Важливо розуміти, що скотома 2 — це серйозний діагноз, а не привід експериментувати з народними рецептами або купувати краплі за порадою знайомих. При перших підозрах на погіршення зору необхідно одразу записатися до офтальмолога. Своєчасне втручання дозволить вчасно зупинити розвиток патології та захистити ваші очі.
Прогноз лікування скотоми
Успіх терапії або хірургічного втручання безпосередньо залежить від своєчасної діагностики. Чим раніше офтальмолог виявить вогнищеве випадіння поля зору та визначить фактори, що його спровокували, тим вищі шанси повністю відновити або зберегти зорові функції. Повністю убезпечитися від появи скотоми Бьєррума неможливо, проте можна суттєво знизити ризики її розвитку.
Для цього ми рекомендуємо дотримуватися простих правил:
- контролювати емоції — мінімізувати стресові ситуації та уникати тривалого нервового перенапруження;
- стежити за судинами — регулярно вимірювати артеріальний тиск і, за необхідності, приймати коригувальні препарати;
- вести здоровий спосіб життя — повністю відмовитися від куріння та обмежити вживання алкогольних напоїв;
- відвідувати лікаря — щонайменше раз на рік проходити профілактичний огляд очного дна та перевірку полів зору.
При найменших порушеннях або погіршенні зору не відкладайте візит до фахівця. Запишіться на професійну діагностику та лікування в нашу клініку в Дніпрі. Ми допоможемо зберегти здоров’я ваших очей!
